Штифт та імплант: ключові відмінності

Штифт – це стрижень із металу чи неметалевого матеріалу, що розміщується в каналі кореня зуба. Його встановлення забезпечує зміцнення ураженої одиниці та створення основи для подальшого кріплення штучної коронки. Однак, аби використати штифт, потрібно, щоб корінь зуба не просто зберігся, а міг витримати жувальне навантаження.

Особливості штифтової конструкції:

  • встановлення в канал рідного зубного кореня;
  • потреба в стабільності та здоровому стані кореня;
  • ефективність за часткового руйнування зуба.

Імплантат – це штучний зубний корінь із титану чи іншого біосумісного та міцного матеріалу. Це високотехнологічна дентальна система для встановлення в щелепну кістку. До процедури імплантації вдаються в разі повної втрати зуба. На базі імпланту можливе розміщення якісної коронки, що імітуватиме вигляд натурального зуба та без проблем витримуватиме повсякденне жувальне навантаження.

Отже, основні відмінності між штифтом та імплантом полягають у функціях та місці встановлення. Якщо імплант виступає як штучний корінь та основа для коронки в разі повної втрати зуба, то штифт дає можливість провести лікування частково зруйнованої одиниці, однак потребує цілого та здорового кореневого каналу.

Штифт або Імплант, що вибрати

Штифти та імпланти: переваги та недоліки

Щоб обрати оптимальну методику відновлення зубів з огляду на клінічну картину, треба проконсультуватися зі стоматологом. Лікар проведе комплексне обстеження та дасть поради щодо способу лікування зуба, вибору матеріалу коронки тощо.

Переваги штифтів:

  • збереження зубного кореня та відновлення зуба за допомогою коронки;
  • доступна вартість, якщо порівнювати з процедурою імплантації;
  • мала травматичність операції, з огляду на встановлення дентальної конструкції до кореневого каналу (штифти не пошкоджують тканину ясен і щелепну кістку).

Однак штифт не дасть потрібного результату, якщо корінь зуба слабкий, постраждав від інфекції чи іншого пошкодження. Також є ризик прихованого запального процесу, який може призвести до утворення гнійного ексудату, формування кісти чи гранульоми після встановлення конструкції. Крім того, штифти мають обмежений термін служби. У разі руйнування зубного кореня доведеться видаляти штифт і ставити імплант.

Переваги імпланту зуба:

  • високий естетичний результат для ідеальної усмішки;
  • ідеальна імітація натурального зуба, його вигляду та жувальної функції;
  • термін служби від 15-20 років або довічно в преміальних імплант-систем;
  • можливість відновлення всього зубного ряду за технологією All-on-4 чи All-on-6.

Серед недоліків імплантації варто зазначити високу вартість і складність операції, особливо у випадках дефіциту кісткової тканини. Крім того, імплант зуба приживається до 6 місяців. За одноетапної методики відновлення зубів відбувається відразу, однак за класичної двоетапної доведеться дочекатися завершення остеоінтеграції імпланту для встановлення штучної коронки. Технологія імплантації постійно вдосконалюється, але деякі захворювання зубів та організму загалом залишаються перешкодою для цього способу відновлення усмішки. Якщо є протипоказання до встановлення імпланту, лікар порекомендує виготовлення традиційної знімної протезувальної конструкції. Також є ризики відторгнення імпланту на фону інфекції чи інших негативних чинників.

Нарощування зуба на штифт

Чи встановлюють штифт у мертвий зуб

У сучасній стоматології практикується встановлення штифта в корінь мертвого зуба (без зубного нерва), однак лікареві необхідно спочатку оцінити можливість подальшої фіксації зубної коронки на цій основі. Також потрібне повторне ендодонтичне лікування кореня, перш ніж ставити штифти та готувати зуб під протез.

Етапи терапевтичної процедури:

  1. Вилучення кореня над рівнем тканин ясен.
  2. Проведення повторного ендодонтичного лікування.
  3. Встановлення штифтової конструкції.
  4. Відновлення зубної коронки.
  5. Підготовка зуба під протез.
  6. Фіксація штучної коронки.

Штифт може стати гарним рішенням для довгого кореня. Однак у випадку з коротким зазвичай бракує стабільної фіксації в кістковій тканині щелепи. Також варто пам’ятати, що вартість лікування буде вищою, адже необхідно знайти досвідченого стоматолога, який вміє встановлювати штифти до мертвих зубів, а ще пройти додаткові процедури, зокрема повторну ендодонтичну терапію.

Штифти та імпланти: протипоказання до встановлення

Обираючи штифт або імплант, важливо розуміти, що обидві методики мають свої протипоказання. Відповідно, перешкодою до проходження лікування можуть стати різні причини: від нелікованого карієсу до хронічного захворювання. Тому штифти, імпланти та коронки зуба встановлюються тільки після комплексної діагностики.

Штифт неможливо поставити, якщо:

  • кореневі структури зуба уражені чи зруйновані;
  • необхідно спочатку провести депульпацію зуба;
  • виявлене запальне захворювання структур пародонта;
  • потрібно видалити корінь зуба через близькість кісти чи гранульоми;
  • кореневий канал вузький (до 2 мм) і потребує попереднього розширення.

Серед протипоказань до імплантації більше пунктів, з огляду на складність операції та необхідність втручатися в щелепну кістку. Серед них розрізняють відносні (можна усунути) та абсолютні (вживлення імпланту неможливе).

Види зубних імплантів

Абсолютні протипоказання до встановлення імпланту зуба:

  • патології згортання крові, якщо є ризик великої крововтрати під час операції;
  • захворювання кісток, коли кісткова тканина недостатньо щільна та міцна;
  • гіпертонія та інші серцево-судинні хвороби в стані декомпенсації;
  • гепатит та інші тяжкі інфекційні захворювання;
  • алергія на знеболювальні препарати;
  • гіпертонус жувальних м’язів;
  • онкологічні патології;
  • бруксизм.

Якщо встановити імплант заважають відносні протипоказання, проводиться відповідне лікування, зокрема терапія карієсу, запальних захворювань ясен та інших хвороб зубів. Для покращення загального стану ротової порожнини та зниження ризику відторгнення імпланту через інфікування зазвичай проводиться професійне чищення зубів. Також це гарна профілактика карієсу в майбутньому.

Якщо імплант не можна встановити через малу товщину альвеолярного відростка, тоді проводиться нарощування кісткової тканини за допомогою синус-ліфтинга чи іншого методу. У разі виражених дефектів прикусу стоматолог може порадити спершу пройти ортодонтичне лікування. Іноді ставити імплант немає сенсу, якщо неправильно розташовані сусідні одиниці почнуть зміщувати його. Також відносним протипоказанням є проходження хімієтерапії. Щоб мінімізувати ризики відторгнення, імплантологи радять вживляти імплант не раніше, ніж через рік після завершення останнього курсу.

У будь-якому разі необхідно звернутися до стоматолога для оцінки стану порожнини рота та можливостей встановити штифт чи імплант зуба.

Штифт чи імплант: на що зважати для вибору конструкції

Важливо розуміти призначення та місце встановлення конструкції. Якщо штифти мають реставраційну функцію, то імпланти повністю замінюють собою кореневу систему зуба та слугують штучною основою під протез. У будь-якому разі встановлювати штифт чи імплант вирішує стоматолог, з огляду на конкретну клінічну ситуацію. Тому неможливо самостійно підібрати для себе оптимальний варіант відновлення зуба. Треба прийти на огляд і пройти комплексну діагностику з рентгенографією, КТ чи іншими процедурами за показаннями. Після цього лікар запропонує дієву стратегію терапії.

Основні чинники, що впливають на рішення:

  • загальний стан здоров’я та наявність захворювань.
  • стан кореня (цілісність, міцність, відсутність каріозних уражень);
  • необхідність повного відновлення втраченої чи видаленої зубної одиниці;
  • фізіологічні особливості щелепи пацієнта та поточний стан кісткової тканини.

Запишіться в клініку UkrDentClub, щоб отримати комплексні стоматологічні послуги та пройти лікування за індивідуально складеним планом.

Питання-відповідь

Штифт чи імплант: що краще?

Штифт допомагає реставрувати пошкоджений зуб зі збереженим коренем, а імплант – відновити повністю втрачену зубну одиницю. Тому оптимальний варіант конструкції обирають відповідно до особливостей клінічної ситуації.

Скільки служать штифти та імпланти?

Середній термін служби штифтів – 2-3 роки, хоча вони можуть виконувати свою функцію до 10 років залежно від місця розташування та стану зубного кореня. Імпланти служать від 15-20 років, а виробники преміальних систем дають довічну гарантію на свої вироби.