Одонтогенний гайморит
Ціна від 900 грнГайморит – запальне захворювання, що вражає гайморову пазуху. Його спричиняють різні чинники, однак спільним для всіх різновидів є закладеність носа, а іноді й вух, головний біль через дефіцит кисню в крові та відчуття розпирання.
Що таке одонтогенний гайморит
Одонтогенний гайморит – це запалення в гайморовій пазусі, що виникло через потрапляння до неї інфекції з ротової порожнини. Джерелом патогенної мікрофлори може бути апікальна кіста, хворий зуб (каріозний, з інфікованим коренем) чи сторонній предмет (уламок зуба/стоматологічного інструмента, рештки витратників), що потрапив у пазуху під час видалення зуба, пломбування чи встановлення дентального імпланту. Інфікування через ротову порожнину зумовлює необхідність лікування не тільки самого захворювання, а й першопричини з боку зубів, що відрізняє одонтогенний гайморит від інших різновидів цієї патології.
Гострий стоматологічний гайморит супроводжують гнійні виділення з носа з характерним неприємним запахом. Часто симптоми з’являються, коли був невдало запломбований зуб і пломбувальний матеріал потрапив у гайморову пазуху. У разі відсутності лікування на цій стадії гайморит стає хронічним.
Серед симптомів одонтогенного гаймориту:
- набрякання слизової носа з виникненням сильної закладеності;
- виділення з носа та стікання їхньої частини задньою стінкою носоглотки;
- головний біль і больові відчуття в зоні вилиць;
- загальне нездужання, як під час застуди;
- відчуття розпирання в зоні під очима;
- поява проблем із нюхом.
Гострий і хронічний одонтогенний гайморит потребують відповідного лікування, адже необхідно усунути причину патології зі сторони зубів. Треба не тільки очистити гайморову пазуху, а й вилікувати хворий зуб, щоб запобігти повторному інфікуванню.
Причини виникнення одонтогенного гаймориту
Спричинити одонтогенний гайморит може:
- Апікальна кіста. Нелікована кіста на верхівці кореня зуба може розростатися до 10-15 см у діаметрі. Тоді вона прориває тонку кісткову тканину, що відділяє гайморову пазуху від верхнього ряду зубів, і спричиняє запалення.
- Хворий зуб. Через хворий зуб у пазуху може проникнути запущена інфекція, яка вразила кореневі канали та перейшла на кісткову тканину. Часто це відбувається в зоні молярів (шісток і сімок), особливо, якщо вони проростають в гайморову пазуху, що спрощує розповсюдження інфекції.
- Неякісне пломбування. Якщо зубні канали мають викривлену форму, їхнє якісне промивання, дезінфекція та пломбування значно ускладнені. Коли ж у корені залишилися інфекція, вона може проникнути в гайморову пазуху та спричинити зубний гайморит. Також через помилку лікаря можливе проривання оболонки пазухи та потрапляння пломбувального матеріалу до її порожнини. Він швидко вкривається грибком, призводячи до хронічного одонтогенного гаймориту.
Важливо розуміти, що мікрофлора ротової порожнини агресивна, тому її потрапляння до гайморової пазухи неминуче спричиняє запалення. Також одонтогенний гайморит розвивається на фоні неправильної імплантації верхньої щелепи. Встановити імплант зуба доволі важко, з огляду на невелику товщину верхньої щелепної кістки. Особливо складно це в разі її резорбції (розсмоктування). Якщо припуститися помилки, дентальний імплант може частково чи повністю опинитися в гайморовій пазусі.
Часто діагностують одонтогенний гайморит після видалення зуба, коли запалення спричиняє невилучений уламок самого зуба чи стоматологічного інструмента. Також причинами стають складні вроджені ортодонтичні аномалії зубів і щелепи, перенесений синус-ліфтинг (нарощування кістки щелепи) та радикулярна кіста.
Ускладнення одонтогенного гаймориту
Без своєчасного лікування розвивається не тільки хронічний одонтогенний гайморит. Захворювання може перерости в запалення кісткової тканини – остеомієліт. Його небезпека полягає в руйнуванні кістки ізсередини. У ній формуються змертвілі ділянки, що потребують хірургічного видалення, щоб зупинити некротичний процес. Остеомієліт без термінового лікування призводить до спотворення обличчя, адже верхня щелепа перестає виконувати свою скелетну функцію, та інвалідизації пацієнта.
Також одонтогенний гайморит від зуба може спровокувати колатеральний набряк скроневої зони, коли формується абсцес (порожнина з гноєм) чи флегмона (гнійне запалення навколишніх тканин). Видалення новоутворень хірургічне та потребує зовнішнього доступу, тобто після операції залишаються рубці на обличчі. Відповідно, проблема одонтогенного гаймориту потребує якнайшвидшого звернення до лікаря, щоб запобігти ускладненням, які серйозно загрожують здоров’ю.
Методи діагностики одонтогенного гаймориту
Запалення в гайморовій пазусі діагностує отоларинголог чи щелепно-лицьовий хірург. Обстеження включає збір анамнезу щодо нещодавно перенесеного лікування зубів та огляд ротової порожнини. Чи виник гайморит через зуб, допомагає уточнити КТ чи МРТ.
Лікування одонтогенного гаймориту
Якщо в пацієнта виявлено гострий одонтогенний гайморит, лікування може бути консервативним із використанням антибіотиків. Однак гострий гнійний одонтогенний гайморит і хронічні форми захворювання зазвичай потребують операції. Гайморову пазуху розкривають для видалення гнійного ексудату та сторонніх предметів (якщо такі є). Втручання проводять отоларинголог і щелепно-лицьовий хірург. У разі виявлення в гайморовій пазусі врослої кісти теж робиться гайморотомія. Операції потребують і свищі. Для їхнього закривання використовуються біомембрани. Щелепно-лицьовий хірург стежить, щоб травматичність втручання була мінімальною.
У разі запущеного одонтогенного гаймориту в пазусі носа формується сіра кашоподібна маса – наслідок швидкого розвитку грибка. Щоб повністю очистити пазуху та запобігти повторному розвитку запалення, лікарю треба працювати обережно та максимально ретельно. У ході операції видаляються всі патологічні включення та проводиться санація порожнини. Також підключається стоматолог відповідного профілю, що усунути першопричину гаймориту: неправильно встановлений імплант, уражений карієсом зуб, неякісно запломбований корінь, запалення після видалення зуба тощо.
Інфекція з ротової порожнини, що потрапляє в пазуху та провокує гайморит, поводить себе агресивно. Помітити перші симптоми можна ще на ранніх етапах захворювання. На закладеність носа варто звернути особливу увагу, якщо вона з’явилася за кілька днів після пломбування, екстракції чи імплантації зуба. Необхідно якнайшвидше прийти до лікаря, щоб усунути неприємні симптоми, очистивши пазуху, уникнути наслідків для здоров’я, повторно пролікувати та за можливості зберегти зуб.
Кваліфіковані стоматологи клініки UkrDentClub допоможуть вам виправити ситуацію з неякісним стоматологічним лікуванням. Зокрема, може проводитися перепломбування кореневих каналів, нарощування кісткової тканини верхньої щелепи та імплантація зуба за індивідуально розробленим профілем. Звертайтеся до нас для консультації та терапії навіть у складних випадках.
Вкажіть свій номер телефону, ми передзвонимо і підберемо для вас зручний час прийому.
