Водночас без лікування мезіального прикусу наслідками патології може стати підвищений ризик розвитку стоматологічних проблем, порушення дикції, комплекси через особливості зовнішності, складнощі під час жування, передчасна втрата зубів тощо.

Що таке мезіальний прикус (прогенія)

Мезіальний прикус – це порушення, що призводить до значного висування нижньої щелепи вперед та її помітної диспропорції щодо верхньої. Це зворотне явище, ніж коли діагностують прогнатичний прикус – переважання верхньої щелепи над нижньою. У разі мезіального прикусу (прогенії) необхідна своєчасна та комплексна корекція. Іноді пацієнти плутають прогенію та прогенічний прикус – стан, коли нижні зуби виступають трохи вперед і перекривають верхні. Таке положення зубів не заважає пережовуванню їжі та мовленню, тому є варіантом норми.

Мезіальний прикус спричиняє негативні наслідки для здоров’я та зовнішності:

• патологічне стирання зубів;
• складнощі в процесі жування;
• порушення пропорцій та естетики обличчя;
• підвищені ризики розвитку карієсу зубів, на які припадає основне навантаження;
• часте травмування м’яких тканин і слизової через неправильне змикання зубів;
• високий ризик появи проблем зі скронево-нижньощелепним суглобом (СНЩС);
• ймовірність розвитку пухлин ротової порожнини, зокрема злоякісних.

Комплексне лікування мезіального прикусу (прогенії) дає змогу запобігти швидкому руйнуванню найбільш навантажених зубів, порушенням у роботі органів ШКТ через недостатнє пережовування їжі, дисфункціям СНЩС, що супроводжуються характерним клацанням щелепи та болем. Також корекція мезіального прикусу (прогенії) – запорука симетричності та гармонійності рис обличчя.

Ознаки мезіального прикусу (прогенії)

Деякі ознаки мезіального прикусу (прогенії) можна побачити самостійно. Підборіддя помітно виступає вперед, з огляду на надмірний розвиток нижньої щелепи, тому нижня частина обличчя виглядає опущеною та загалом надає сердитого виразу. Мезіальний прикус зазвичай супроводжується патологіями постави, адже анатомія хребта та СНЩС тісно пов’язана. Візуально помітне відкидання голови назад і висування тазу вперед.

Ще одна очевидна ознака прогенії – розташування зубів. Цей прикус дає зворотне перекриття, коли нижні різці перекривають верхні. У складних випадках спостерігається дистопія – неправильне положення зубів, відсутність змикання на деяких ділянках ряду – сагітальна щілина, нахил зубів у бік ротової порожнини тощо. Але важливо пам’ятати, що точно діагностувати мезіальний прикус може тільки стоматолог. Для цього потрібно записатися на огляд до ортодонта та пройти запропоноване обстеження.

Чому розвивається мезіальний прикус

Хоча в сучасній стоматології доволі часто трапляється мезіальний прикус, етіологія та патогенез невідомі. Як і у випадку з іншими ортодонтичними патологіями, є низка чинників, що призводять до розвитку проблем. Зокрема, це спадкова схильність, хоча генетичні механізми залишаються незрозумілими. Також мезіальний прикус провокують патології внутрішньоутробного розвитку, що впливають на щелепно-лицьові структури.

Серед інших можливих причин формування мезіального прикусу (прогенії);

• ЛОР-захворювання, що призводять до проблем із диханням. Без адекватного та комплексного лікування спостерігається постійне ротове дихання, що зазвичай супроводжується патологіями прикусу.
• Раннє випадання/видалення молочних зубів. Відсутність окремих одиниць може призводити до зміщення всього ряду та аномалій формування щелепи.
• Стоматологічні патології. Мезіальний прикус розвивається через супутні стани, такі як коротка під’язикова вуздечка чи піднебінна щілина.
• Шкідливі звички. Якщо часто облизувати верхні зуби, кусати верхню губу тощо, може спостерігатися надмірний розвиток нижньої щелепи.

У деяких випадках формування мезіального прикусу (прогенії) – наслідок травм, таких як перелом кісток обличчя, втрата великої кількості тканин після операції з видалення пухлин у щелепно-лицьовій зоні тощо.

Різновиди та форми мезіального прикусу (прогенії)

За формою розрізняють зубоальвеолярний і гнатичний (скелетний) мезіальний прикус. У першому випадку змикання зубів порушується через їхнє неправильне положення, в другому – через щелепні патології. Гнатична форма зазвичай потребує хірургічного лікування, тоді як зубоальвеолярний мезіальний прикус виправляється за допомогою ортодонтичних кап (їх називають елайнери) та брекетів.

Види мезіального прикусу (прогенії) за походженням:

• вроджений (вкорочена верхня та збільшена нижня щелепа);
• прогнатія нижньої щелепи (верхні ікла заважають змиканню зубів);
• ретрогнатія верхньої щелепи (прикус неправильний через зміщення верхньої щелепи назад, хоча її вкорочення не спостерігається);
• мезіальний прикус через макро- чи мікродентію (зуби завеликі чи замалі).

З огляду на розмір сагітальної щілини, розрізняють мезіальний прикус I, II, III ступеню. У першому випадку вона становить 2 мм при нижньощелепному куті до 131°, у другому – до 10 мм при куті до 133°, у третьому – понад 10 мм при куті до 145°.

Особливості діагностики мезіального прикусу

Мезіальний прикус діагностують у процесі зовнішнього огляду. Апаратна діагностика передбачає проходження КТ зі створенням 3D-моделі щелеп і зубних рядів. Також робляться відбитки зубів і зліпки, щоб комплексно оцінити проблему та максимально ефективно працювати з виявленими патологіями. За результатами складається план корекції за допомогою кап, брекетів чи хірургічного втручання.

Методи лікування мезіального прикусу (прогенії)

Коли йдеться про мезіальний прикус, лікування має бути комплексним. Особливо важко впоратися з гнатичними патологіями, тому корекція має починатися в дитячому віці. У дорослих пацієнтів виправлення скелетних дефектів відбувається за допомогою операції. Відповідно, батькам потрібно завчасно дізнатися, як виправити мезіальний прикус у дітей. Найкращою профілактикою буде відмова від використання пустушок і пляшечок до 2 років, тимчасове протезування в разі ранньої втрати молочних зубів та своєчасна корекція стоматологічних патологій (короткої під’язикової вуздечки тощо). Консервативно мезіальний прикус у дітей коригують вестибулярними пластинками, формувачами прикусу й іншими спеціальними ортодонтичними системами.

У дорослих елайнери та брекети – ефективні апарати для лікування мезіального прикусу (прогенії) в разі його зубоальвеолярної форми. Використання кап доцільне за легких форм патології. Брекет-системи встановлюються разом із міжщелепними тягами. Виправлення триває мінімум 1 рік (тривалість визначається індивідуально залежно від особливостей клінічної картини). Після настає ретенційний період, коли відбувається закріплення нового положення зубів за допомогою ретейнерів. За гнатичної форми дорослим пацієнтам показане хірургічне втручання – остеотомія, коли видаляються окремі фрагменти кістки для надання щелепі анатомічно правильної форми.

Правильний прикус – основний чинник збереження здоров’я зубів на довгі роки, тому запишіться до кваліфікованого ортодонта клініки Ukrainian Dentist Club, щоб пройти всі необхідні діагностичні процедури, отримати професійний висновок і план лікування. Ми пропонуємо сучасний підхід і новітню матеріальну базу для досягнення найкращого результату ортодонтичної корекції.

Питання-відповідь

Як лікують мезіальний прикус?

Метод виправлення мезіального прикусу залежить форми патології. Зубоальвеолярну зазвичай коригують за допомогою ортодонтичних апаратів, тоді як гнатична (скелетна) часто потребує потребує хірургічних методів терапії.

Чи можна провести корекцію мезіального прикусу без операції?

Консервативно мезіальний прикус зазвичай вдається виправляти в дітей. У дорослих носіння брекетів та елайнерів є ефективним лише за зубоальвеолярної форми.

Скільки коштує лікування мезіального прикусу?

Вартість лікування розраховується індивідуально, з огляду на складність порушення та обраний метод корекції.

Ортодонт

Каліущенко Дарія Сергіївна

15 років досвіду років досвіду 56 відгуків відгуків

Більше про лікаря