Серед них дистальний прикус (дистальна оклюзія) – різновид патології, що потребує комплексного та професійного лікування для усунення всіх наслідків. Це порушення анатомії щелеп і неправильне положення зубів, що доволі розповсюджене серед дітей і дорослих. Без корекції цей патологічний прикус спричиняє не тільки зміни в зовнішності, а й серйозні стоматологічні проблеми.

Що таке дистальний прикус

Дистальний прикус – це патологічне положення щелеп, яке легко впізнати за значним виступанням верхньої щелепи вперед і недостатнім розвитком нижньої, коли підборіддя виглядає запалим. В ортодонтії дистальний прикус також називають прогнатичним. У деяких випадках висування верхньої щелепи може бути незначним, що є варіантом норми. Але помітне виступання над нижньою потребує корекції, з огляду на відсутність нормального змикання зубів і різноманітні супутні проблеми.

Ознаки дистального прикусу

Дистальний прикус – порушення анатомії щелеп і неправильне положення зубів, що відображається на зовнішності та функціонуванні зубощелепної системи. Надмірний розвиток верхньої щелепи чи її переважання над недостатньо розвиненою нижньою призводить до помітної диспропорції обличчя – «пташиного» профілю. Підборіддя за розміром виглядає надто маленьким і запалим. Водночас під ним формується складка, що виглядає, як друге підборіддя, навіть якщо в людини немає зайвої ваги.

Інші характерні ознаки дистального прикусу:

• Сагітальна щілина. Патологія положення верхньої та нижньої щелеп призводить до появи простору між зубами. Це сагітальна щілина, що робить неможливим повноцінне змикання зубів, порушуючи функції відкушування та жування.
• Відкритий рот. Складні дистальні аномалії щелеп ускладнюють закривання рота, тому він постійно трохи привідкритий, що є ризиком розвитку ЛОР-захворювань і частою причиною дефектів мовлення.
• Порушення роботи зубощелепної системи. Патологія щелеп може спричиняти проблеми із жуванням, ковтанням і диханням носом.
• Діастема. Сагітальна щілина нерідко поєднується з діастемою – проміжком між передніми зубами, що також псує естетику посмішки.

Неочевидні проблеми, які спричиняє дистальний прикус – порушення постави, адже в зоні щелеп фізіологічна вісь тіла зміщується вперед. Відповідно, в пацієнтів із цим типом оклюзії часто спостерігається сутулість.

Чому виникає дистальна оклюзія

Неправильне положення верхньої щелепи зі значним переважанням над нижньою може бути наслідком спадкових чинників. Найчастіше кістково-щелепні дефекти зумовлені генетично. Так, дистальний прикус має спадковий характер у ⅔ випадків. Водночас зовнішні чинники лише підвищують ризики формування патологічної оклюзії.

Інші причини прогнатичної щелепно-лицевої патології:

• Особливості внутрішньоутробного розвитку. На плід загалом та анатомію щелеп зокрема можуть негативно впливати дефіцитні стани (авітаміноз та нестача основних мінералів), вживання алкоголю, куріння, радіаційний вплив, інфекційні й інші захворювання, сильний токсикоз упродовж вагітності.
• Неправильне годування. Діти народжуються з нерозвиненою нижньою щелепою. Вона поступово розширюється та наздоганяє розміри верхньої, але тут ключову роль відіграє правильне вигодовування. Гармонійний розвиток щелеп можливий лише за достатнього навантаження, тому необхідно, щоб дитина докладала помірних зусиль під час смоктання, особливо в разі годування з пляшечки.
• Шкідливі звички. Різні аномалії розвитку щелеп і зубів – частий наслідок довгого використання пляшечок і пустушок. Дитину треба відлучати від них до 2-річного віку. Також потрібно слідкувати, щоб дитина не смоктала палець, іграшки тощо.

У низці випадків прогнатичний прикус формується на фоні частих ЛОР-захворювань і викривлення носової перегородки. Постійно відкритий рот через ускладнене носове дихання призводить до деформування нижньої щелепи та підборіддя. Також аномалії щелеп і зубів виникають у разі дефіцитних станів (нестачі кальцію, фтору тощо), хвороб ендокринної системи, порушення метаболічних процесів тощо.

Різновиди дистального прикусу

Прогнатичний прикус має різні типи, однак найпоширенішою є його класифікація на основі клінічних форм:

• Зубоальвеолярна. Патологія характеризується неправильним положенням зубів і зубних рядів. Вона піддається корекції найлегше серед усіх форм.
• Скелетна (гнатична). У разі кісткової аномалії йдеться про порушення розвитку щелеп. Лікування цих форм (особливо в дорослому віці) проводиться методами щелепно-лицевої хірургії, адже потрібно виправити положення щелеп.
• Змішана. Це поєднання обох форм, що потребує комплексного підходу. Після хірургічного втручання пацієнтові треба пройти ортодонтичне лікування.

Також в ортодонтії використовується класифікація дистальної оклюзії за Енгелем. Він виділяє 1 і 2 підкласи. У першому випадку верхній зубний ряд спрямований вперед, відповідно, формується сагітальна щілина під зубами, а в другому її немає, адже зуби верхньої щелепи спрямовані назад.

Ускладнення та наслідки патології

Дистальний прикус часто лікують з естетичних міркувань, адже значна диспропорція обличчя – характерний стан для складних форм патології. Формування «пташиного» профілю призводить до значних переживань і формування комплексів, що надалі може спричинити психологічні проблеми та навіть складні розлади. Але нехтування методами ортодонтичного лікування – шлях і до складних стоматологічних захворювань.

Без відповідної корекції прогнатичний прикус призводить до:

• пришвидшеного стирання та руйнування окремих зубів;
• деформації кісток щелеп, з огляду на нерівномірне навантаження;
• порушення жувальної та ковтальної функції через неправильне положення зубів;
• підвищених ризиків запальних процесів на фоні частих травм слизових оболонок (звідси стоматити, гінгівіти та пародонтити);
• хронічного карієсу через ускладнену гігієну ротової порожнини;
• порушення роботи скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС);
• проблем із дикцією через сагітальну щілину.

Відсутність комплексного лікування дистального прикусу призводить до поступового погіршення стану порожнини рота з виникненням все нових стоматологічних хвороб. У майбутньому це може закінчитися втратою зубів і необхідністю протезування. У деяких випадках хронічні запальні процеси провокують розвиток новоутворень – кіст та інших пухлин. За певних умов ці тканини можуть перероджуватися в злоякісні.

Методи діагностики та лікування дистального прикусу

Для початку корекції аномалії необхідно провести діагностику, що включає зовнішній огляд, комп’ютерну томографію (КТ), фотографування зубів у різних проєкціях і зняття відбитків для виготовлення зліпків, за якими комплексно оцінюється оклюзія.

Коли в дитячому віці діагностують дистальний прикус, лікування може не вимагати встановлення брекетів. На початкових етапах та за незначного викривлення ефективно користуються методами корекції, що ґрунтуються на носінні ортодонтичних пластинок. Також можуть застосовуватися апарати для лікування дистального прикусу, що регулюють активність нижньої щелепи.

Якщо в дорослих виявляють дистальний прикус, брекети – головний спосіб виправлення аномалії. За легкого та помірного викривлення зубного ряду можливе використання елайнерів – знімних стоматологічних кап із прозорого матеріалу. Якщо проблема не тільки із зубами, а і СНЩС, може накладатися суглобова шина. Після основного етапу настає ретенційний період, коли прикус закріплюється ретейнерами.

За складних форм не обійтися без хірургічного втручання для виправлення анатомії щелеп. Якщо патологія полягає в занадто вузькій нижній щелепі, її можна розширити за допомогою кісткових чи штучних імплантів. Також користуються методами виправлення форми підборіддя, серед яких ментопластика. Комплексне лікування дистального прикусу може передбачати встановлення вінірів для маскування щілини між передніми зубами чи інші варіанти естетичних стоматологічних процедур.

Незалежно від причини, неправильне положення щелеп і зубів потребує професійної корекції. Якщо у вас дистальний прикус, вартість лікування залежатиме від форми та складності прогнатії. У будь-якому разі це патологія, що потребує виправлення, тому запишіться до ортодонта UkrDentClub для комплексної консультації та складання плану терапії, який допоможе отримати фізіологічно правильний прикус.

Питання відповідь

Як лікується дистальний прикус?

Залежно від форми корекцію дистального прикусу проводять за допомогою брекетів чи хірургічного втручання. У легких зубоальвеолярних випадках можливе використання елайнерів. У ранньому віці гарний результат дають ортодонтичні пластинки.

Чи обов’язково виправляти неправильний прикус?

Дистальний прикус може бути варіантом норми, якщо верхня щелепа виступає вперед незначно. Тоді немає перешкод для змикання зубів і не порушується жувальна функція.

Ортодонт

Каліущенко Дарія Сергіївна

15 років досвіду років досвіду 56 відгуків відгуків

Більше про лікаря